top_banner_720x150

Кукурудза на силос.

Вирощування кукурудзи в Україні займає провідне місце, оскільки за врожайністю зерна вона перевищує практично всі зернові культури. Її вирощують майже в усіх регіонах України. Крім зернової цінності, кукурудзу також вирощують у кормових цілях, щоб забезпечити тваринництво зеленою масою, яка в своєму складі містить багато вітамінів, вуглеводи і каротин. Це цінний концентрований корм, що сприяє нарощенню м’язової тканини у тварин та підвищує молочну продуктивність корів.

Посіви кукурудзи на силос складають приблизно 16-20% від всього обсягу, та вирощують її за дещо іншою технологією. Краще висівати її з міжряддям 45-60-70 см., що дає змогу добре формувати качани. Хоча останнім часом, гібриди кукурудзи використовують як при вирощуванні зерна, так і на силос. Але потрібно врахувати деякі моменти при виборі гібриду для силосної кукурудзи:

 

  1. Висока потенційна урожайність гібриду;
  2. Висока стійкість до вилягання;
  3. Пізньостиглі гібриди, не менше з ФАО 310, щоб вегетативна маса добре сформувалася.

 

Строки сівби силосної кукурудзи практично не відрізняються від зернової кукурудзи, допускається термін на 5-7 днів пізніше. Густота рослин залежить від багатьох факторів, в основному від особливостей гібриду та регіону, в якому вона вирощується, проте норма на 1 гектар повинна бути на 5000-8000 рослин більшою, ніж кукурудзи на зерно.

Одним із важливих елементів при вирощуванні кукурудзи є обробіток ґрунту. Найбільшу урожайність кукурудза дає там, де здійснено глибокий основний обробіток ґрунту, що сприяє накопиченню вологи, що дозволяє краще розвиватися кореневій системі. Щоб кукурудза на силос добре формувала свою вегетативну масу, важливо забезпечити її елементами живлення, особливо азотом, фосфором та калієм. Краще їх вносити під основний обробіток ґрунту. В період вегетації кукурудза також потребує живлення мікроелементами, серед яких важливе значення відіграє цинк, марганець, бор, мідь. Їх краще вносити по листку за допомогою хелатних добрив, які швидко проникають в рослину. На силосну кукурудзу пестициди практично не використовують, за крайньої необхідності допускається внесення досходових ґрунтових гербіцидів, а після сходів можна вносити гербіциди Банвел, Тітус, Естерон.

Поживність силосу значно залежить і від умов вирощування та визначається вмістом сухих речовин. Урожайність силосної кукурудзи визначають за зеленою масою. Отримання високого урожаю та якість самого силосу також залежить від строків збирання. Молоді рослини містять в собі більше води та вуглеводів, а із достиганням вологість кукурудзи зменшується, а цукор перетворюється на крохмаль. Тому кукурудзу на силос збирають у фазі восково-молочної стиглості, а якщо на зелений корм, то до фази молочної стиглості. Зазвичай зібраний силос закладають у траншеї, при цьому потрібно її добре утрамбувати, бо це сприяє кращому зберіганні та якості силосу.

Отже, забезпечення оптимальних умов при вирощування кукурудзи на силос дасть можливість отримати високий урожай та збільшить валовий збір зеленої маси. Важливо використовувати лише якісний та перевірений посівний матеріал, вчасно вносити необхідні добрива за засоби захисту для кукурудзи.

Ютп ЛТД , ТОВ
Простое создание сайтов и интернет магазинов