Система землеробства No-Till
Загально визнано, що основною причиною агрофізичної деградації ґрунтів є їх інтенсивний механічний обробіток з обертанням скиби. Оборотний обробіток вимагає надто високих витрат палива та людської праці, що в сучасних умовах є неприйнятним як з економічної, так і екологічної точки зору. Крім цього, зниження інтенсивності обробітку ґрунту та поширення технологій мінімального обробітку доцільно хоча б з тієї причини, що чисельність працездатного населення у сільській місцевості прогресуюче скорочується.
Системи землеробства No-till базується на наступних загальних концептуальних положеннях:
1. Значна частина типів ґрунтів за фізичними властивостями повністю відповідає вимогам основних сільськогосподарських культур і тому не потребує механічного обробітку як засобу зміни фізичних властивостей у сприятливому для культур напрямі.
2. Контроль бур'янів в агрофітоценозах можна з успіхом виконувати без застосування механічних заходів обробітку ґрунту.
3. Наявність рослинних решток на поверхні ґрунту -- засіб контролю водної і вітрової ерозії.
4. Найкращим засобом збереження і підвищення родючості ґрунту є залишення всієї побічної продукції на поверхні грунту.
5. Ґрунт як живий організм найкраще розвивається при мінімальному його порушенні людиною.
Система землеробства No-till-- це не просто відмова від механічного обробітку ґрунту. Відсутність системи механічного обробітку ґрунту зумовлює зміну всіх інших складових ланок системи землеробства -- системи удобрення, насінництва, системи сівозмін, організації території, структури посівних площ тощо.
No-till зумовлює і іншу філософію землеробства. Її суть коротко можна викласти так: «Кожен отриманий урожай культури повинен підвищувати вміст органічної речовини в грунті, тому урожай наступної культури повинен зростати не за рахунок внесення додаткової кількості добрив, а за рахунок підвищення родючості ґрунту».
Таким чином, землероб має справу з агроекосистемою, яка постійно розвивається і самовдосконалюється. Ось чому No-till відносять до само відновлюваних систем землеробства.
Змінюється також і розуміння «технології вирощування культури». В цій системі землеробства немає сталої технології. Вона мусить розвиватися з розвитком екосистеми. Необхідно щороку вносити певні зміни до технології вирощування кожної культури на конкретному полі відповідно до ступеня зміни властивостей екотопу полів.
